Вже понад 10 днів пройшло від найяскравішої події цієї весни, а я досі про це мовчу. І то дуууже дивно, бо зазвичай я пишу про все, що стається зі мною в цю ж мить 📷:) Я, насправді, довго не могла зрозуміти, чому ж не можу всі ці емоції об'єднати у розповідь, а ж вчора в розмові з Проводом організації зрозуміла, що ця подія феноменально вибила мене зі звичного руху і я по сьогоднішній день все ніяк не оговтаюсь.
Отож, Весняний мандрівний табір "Стежками князів Острозьких" - те, що сталось із нами, учасниками Апостольська Чота із вечора 17 по ранок 21 травня 📷:)
Що то було? Було все: похід, наплічники, сон у наметі під спів птахів і чиюсь глибоку філософію у сусідньому наметі, були випробування, 50 км пішки дорогами Рівненської обл, були дрімучі ліси, покинуті хутори, болота і взуття повне води, місця упівської слави, місця боїв і битв, часом з ворогом, а часом із собою, були мозолі і біль в спині, були пісні під гітару, нічні потяги із екстрим добиранням здому й додому, був сон на підлозі в старому бункері, а ще мальовнича природа і стара українська сільська забудова, яка чомусь збивала мене з рівноваги найбільше, бо поєднати в своїй одній чутливій душі стільки фатально різних емоцій - виявилось дуже непросто. Дуже.
І кружляння лелек над старою зруйнованою замковою вежею в буре-дощ сприймалось якось зовсім по-іншому, коли ти мокрий стоїш у полі закутаний у дощовик, позаду 15 км пройдених грунтових і болотяних доріг, за плечима наплічник набитий втомою, а попереду ще 15 км повного бездоріжжя у цю нагоду до найближчого привалу. І ті лелеки над старою замковою каплицею стали моїми тінями, запали в душу і шкребли її аж по сьогодні.
І знаєте, лише заради цього було варто йти у похід, бо нічого сильнішого і дивнішого я ще не відчувала. Я щаслива! Я не знала, що можу відчувати стільки різних емоцій водночас, і мені завдяки цьому табору відкрилась чергова правда!
Я щаслива, що 2 роки тому Бог подарував мені зустріч із Юрій Устимчук та Людмила Франковська на проекті Патріотичні екскурсії по Україні і що сьогодні ми разом із ГО Апостольська Чота можемо разом із Вами працювати в парі і підкоряти Україну!
Коже день дає нам нові шанси. І їх однозначно треба використовувати!!!
Comments